ВІТАЮ ВАС!

Мої щирі вітання всім у блозі заступника керівника закладу з виховної роботи, учителя української мови та літератури Чинадіївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області

вівторок, 30 січня 2018 р.

Пам’яті Героїв Крут

"Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього". І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим.
А історія наша вмита кров'ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. 29 січня Україна відзначила 100-річчя цієї  історичної події.



У Чинадіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів теж проведено ряд заходів. Загальношкільну лінійку «Пам’яті героїв Крут» провели ЗДВР Дзямко Ж.В, педагог-організатор Криванич Т.П. та вчитель музичного мистецтва, керівник вокального гуртка «Струни серця» Мигович Н.А. 




Порадувала чарівним співом учениця 8-Б класу 
Остапюк Ярина.






Виховну годину «Бій під Крутами – подвиг для юнаків»  з метою формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та сторичного минулого провела класний керівник 5-Б класу Герман-Гусельниця Р.П.

Також класними керівниками були проведені години спілкування: «За мирний світ під Крутами стояла країна молода», «Крути: подвиг і трагедія»
«Цвіт життя вони віддали Україні». Учні 10-11 класів переглянули  документальні фільми, присвячених бою під Крутами.
 Кручаниця М.М. у  шкільній бібліотеці підготувала експрес-огляд літератур «Крути вчать дивитися в майбутнє». 
Довідка про бій під Крутами ( Для тих, кому цікаво)
«Крути – залізнична станція на Чернігівщині на лінії Москва – Бахмач – Київ, відома з оборонних боїв у січні 1918р. перед наступом більшовиків на Київ. Тут 29 січня  відбувся бій сотні Юнацької школи імені гетьмана Б. Хмельницького, сотні студентського куреня Січових стрільців та чоти гайдамаків ( разом близько 600 бійців ) з 4000-м більшовицьким загоном. У цьому бою загинуло близько половини бійців… Опір під Крутами стримав на кілька днів здобуття Києва більшовиками, що мало важливий вплив на закінчення Берестейського договору. Не меншим було моральне значення бою, що став символом жертовності, на чому виховувалися покоління молоді, зокрема студентської» - таку довідку подає Енциклопедія українознавства, видана за кордоном.

Січень 1918 року. На Київ просувалися більшовицькі орди. Київські студенти і гімназисти прагнули захистити молоду Україну. Це була молодь, яка не мала  в душі сумнівів і вагань. Вона не знала різниці між словом і справою. Більшість ніколи не перед тим не тримала рушниці в руках.
         27 січня курінь січових стрільців, що складався із студентів Українського народного університету, студентів університету святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії, одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача. Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку.

29-го січня, вранці, війська більшовиків щільними колами розпочали наступ. Ворогів було більше ніж удесятеро, вони були озброєні в десятки разів краще. Більшовики були певні, що ніхто їм не заступить шлях на Київ. Та молоді добровольці зустріли їх вогнем. Заговорили довгими чергами скорострілів, поливаючи ворога свинцем. Мали вони значні втрати, але за першою ворожою атакою накочувалася друга, третя… проте українська юнь витримала цей цілоденний бій. Січові стрільці падали під кулями, але не відступали. Молоді герої в останньому розпачливому порусі кидалися в атаку на переважаючого ворога, але були нещадно знищені.
П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував ворога, сам будучи під градом куль і гранат… московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав.
Одній чоті під орудою сотника Гончаренка з настанням вечора вдалося обійти станцію Крути. Поранені несли скоростріл, менш досвідчені віддали свої набої більш вправним, а до гвинтівок прилаштували багнети. Бійці з другого боку колії вийшли на вогні станції, не знаючи про те, що її вже захопили вороги.
У темряві студенти втратили орієнтири і пішли на вогні – станцію Крути. Ці 32 студенти потрапили в полон, їх по-звірячому мордували, а на світанні юнаків повели на розстріл. Більшовицькі кати заборонили селянам ховати тіла хлопців за християнськими обрядами.
На початку лютого 1918 року Київ захопили червоногвардійці, розпочався кривавий терор і 11 лютого 1918 року в Києві оголошено радянську владу.
Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами. Юначі тіла було понівечено і спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Загиблих героїв урочисто на кошт держави було поховано 19 березня 1918 року у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром.
В 1934 році могили героїв на Аскольдовому цвинтарі були зрівняні із землею. І лише в 1991р. ентузіасти зі Спілки української молоді встановили на станції Крути березовий хрест із терновим вінком. А в 1996р. з’явився земляний пагорб Слави та меморіальна дошка, а 25 серпня 2006р. відкрито меморіал Героям Крут.

Над Крутами сніг. І пронизливий вітер
                   У січні ридає, голосить , гуде;
                   Шукає могили, де воїни-діти
                   На вічнім спочинку. Немає ніде.

Любіть Україну, козацькі сини,
                   Вона в нас, як мати , єдина.
                   Любіть Україну, шануйте її,

                   І з вами вона не загине.

Немає коментарів:

Дописати коментар