ВІТАЮ ВАС!

Мої щирі вітання всім у блозі заступника директора з виховної роботи, учителя української мови та літератури Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівського району Закарпатської області

вівторок, 30 січня 2018 р.

«Життя мов спалах» -  мітинг-реквієм, присвячений  вшануванню пам’яті Олександра Тербана, випускника Чинадіївської ЗОШ школи І-ІІІ ступенів, учасника АТО

Сьогодні  30 січня учні, вчителі, громадськість селища Чинадієва разом з головою Мукачівської адміністрації Гайдаєм С.В. та головою Чинадіївської селищної ради - Мошаком І.І. вшанували пам'ять Олександра Тербана. 

Пропоную до вашої уваги сценарій мітингу-реквієму.


ЗДВР: Дзямко Ж.В. Шановні учні, колеги, гості, рідні! Сьогодні  30 січня  ми зібралися  разом,  щоб  вшанувати  пам’ять Олександра Тербана – нашого  земляка, випускника школи, який загинув, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Ми завжди пам’ятатимемо про наших героїв. Олександр з меморіальної дошки щодня зустрічає і проводжає поглядом учнів, нагадує кожному з нас, що він поклав життя , аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування його пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.
Учениця 1. – Ганькович Ю.
Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше -життя,
України найкращі сини!
ЗДВР: Урочистий мітинг з нагоди вшанування пам’яті Олександра Тербана оголошується відкритим
(Звучить гімн –у виконання усіх присутніх)
ЗДВР: До слова запрошується голова Мукачівської РДА – Гайдай Сергій Володимирович
(Виступ)
ЗДВР: Слово надається голові селищної ради Мошаку Івану Івановичу.
(Виступ)
ЗДВР: Воєн без смертей не буває. Проте кожна мати, відправляючи свого сина у “гарячі точки”, все ж сподівається, що її дім омине лихо, що її дитина обов’язково повернеться в родину живою та неушкодженою. На жаль, 30 січня перестало битися серце нашого земляка. Послухайте коротке повідомлення  
Розповідь про Олександра. (Учень 2,3)
Тербан Олександр Васильович - народився 16 серпня 1981 року в селищі Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області в сім'ї робітників, українець.
У 1987 році пішов у перший клас Чинадіївської середньої школи, яку закінчив у 1998 році.
У 1998 році вступив до ПТУ №8 на кухар-кондитер. У 1999 поступив до Харківського інституту. У 2002 році закінчив навчання на заочному відділенні Українського економічного інституту за спеціальністю «Товарознавство продовольчих та непродовольчих товарів».
З 02.11. 2000 по 2002 рік проходив військову строкову  службу у місті Мукачеві на посаді сержанта та інструктора військового харчування.
У 2002 році закінчив підготовку кухарів в системі індивідуально-бригадного методу навчання та брав участь в огляді-конкурсі на звання кращого кухаря Західного оперативного командування 2002 року. Працював у ресторанах «Фараон», «Козачок», «Княжий» -  шеф-кухарем.
У 2014 році вступив у лави ЗСУ (гірсько-піхотна бригада № 128 .)
Брав участь у АТО на сході України в м. Дебальцево з 06.10.2014  по 30.01. 2015.
Нагороджений Указом Президента України від 23 травня 2015 року №282/2015 орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Загинув  30 січня 2015 року.
В Олександра Тербана залишилися  дружина  Наталія,  дочка –  Крістіна та син – Вадим. Наші щирі співчуття усім рідним. 
ЗДВР: Пам'ять про нашого земляка, який відав своє життя за мирне небо над Україною, навіки житиме в серцях рідних, близьких та знайомих йому людей. Єдине, усім нам під силу – це мовчки віддати честь Патріоту, що поклав найцінніше, – власне життя, – за Україну, за мир для своїх дітей і зробити все можливе, аби пам’ять про Героя жила вічно, щоб ця жертва не була даремною. Він злетів на небо Білим ангелом.
(у виконанні Остап'юк Ярини лунає пісня з репертуар Оксани Білозір «Чорна квітка»)
Стоять заплакані сади,
Скидають листя на руїни.
Він залишився молодим,
Солдат із мирної країни...
Застиглим поглядом крізь сад,
Мов білий птах, до неба лине
Душею світлою солдат
Такої мирної країни.

Приспів:
Неначе чорна квітка польова,
Обпалена жорстокими руками,
Звикає жити молода вдова -
Самотня жінка і самотня мама,
Вчорашня наречена юних літ,
Усміхнена і створена любити.
Напевно збожеволів білий світ,
Якого розквітають чорні квіти...

І знов прокинеться синок,
І знов попросить розказати,
Що тато там, серед зірок,
Що білим ангелом став тато.
І знов чекатиме на грім,
Щоб у травневий день почути,
Як в піднебесся вогняні
Гримлять по татові салюти.

Приспів.

Нехай вже постріли заснуть,
І стане тиша над полями,
Бо чорні квіти там цвітуть,
Де поливаються сльозами...
Щоб наречені юних літ
Всміхались, створені любити,
Хай на колінах білий світ
Прощення молить в чорних квітів!..

Приспів.

ЗДВР: Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?
Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…
Мокрик В
Запалим свічку пам’яті про тих,
Кого війна забрала в домовину.
Бог забирає кращих, може і святих.
У когось батька, в когось -  і дитину.
Помолимось за тих, хто ради нас,
Ішов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.
Запалим на вікні вогонь скорботи
За тих Героїв, що не впали духом.
І не дали країну побороти.
Нехай же Вам земля всім буде пухом.

(Звучить  пісня Н.Май «Свічка»  виконанні ансамблю «Струни серця»- керівник Мигович Н.А..  Вихід юнаків та дівчат зі свічами пам’яті які покладають біля меморіальної дошки)

Ніч і тільки зорі за вікном,
Ніч, усе поснуло тихим сном...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я встаю й запалюю свічу...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я молитву тихо шепочу...

Приспів:
Гори, гори, моя свіча,
За тих, хто ще живий,
За тих усіх, хто по землі
І досі топче ряст.
Гори, гори, моя свіча,
За рідних, дорогих,
За тих, хто вже пішов від нас...

Ніч, я знову Господа молю,
Ніч, за тих усіх кого люблю.
Знаю, сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Та горить у темряві свіча.
Знаю, сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
І сльоза зрадлива на очах...

Приспів.

Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я встаю й запалюю свічу...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я молитву тихо шепочу...

Приспів. (2)

ЗДВР: Дорогі присутні! Схилімо голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО, зокрема випускника школи Олександра Тербана, вшануємо героїв Небесної Сотні,  героїв бою під  Крутами і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність  і незалежність України хвилиною мовчання. 

(Звучить метроном)
Ганькович Ю.
Вони по-різному проходили свій шлях.
Хтось був вже батьком, хтось чекав дитину.
Лише війна міцний залізний цвях,
Так несподівано забила в домовину.
А скільки було в кожного ідей?
Зробити хату, виростити сина.
Щодня втрачаєм мужніх ми людей.
І у скорботі плаче Україна.
Скільки ще буде цих страшнючих днів?
Коли снаряди перестануть вже літати?
Так важко нам дивитися на вдів,
А ще болючіше – як плаче в хаті мати.
Страшенно важко, що настав той час,
Коли мою країну роздирають.
Та ми, Герої, не забудем, Вас
Тому, що в нас ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

ЗДВР: Герої не вмирають! Вони тут з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять.  Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі горять героїчним жовто-блакитним полум’ям!
Мокрик В
Моя Україно! Ти сильна й багата,
У тебе мільйони найкращих синів,
І мова твоя, солов'їна й крилата,
Ще світу покаже величний мотив.
Моя Україно, народ мій коханий,
Брати-українці, мої земляки!
Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,
Добробуту, миру на довгі роки

ЗДВР: Мітинг-реквієм  з нагоди вшанування  пам’яті Олександра Тербана,
випускника Чинадіївської ЗОШ школи І-ІІІ ступенів, учасника АТО
оголошується закритим. 
Дякуємо, що були сьогодні з нами.


Слава Україні! Героям слава!
ФОТО

Немає коментарів:

Дописати коментар