«ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ» - МІТИНГ-РЕКВІЄМ, ПРИСВЯЧЕНИЙ
ВШАНУВАННЮ ПАМ’ЯТІ ОЛЕКСАНДРА ТЕРБАНА, ВИПУСКНИКА ЧИНАДІЇВСЬКОЇ ЗОШ
ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ, УЧАСНИКА АТО
Сьогодні, 30 січня,
учні, учителі Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів зібралися разом у фоє біля
меморіальної дошки, щоб вшанувати пам’ять Олександра Тербана
– нашого земляка, випускника школи, який загинув рівно 5 років тому,
захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. На мітингу були присутні голова Мукачівської районної
адміністрації Олександр Ігорович Радиш, голова Чинадіївської селищної
ради Іван
Іванович Мошак та громадськість нашого селища.
ЗДВР Дзямко Ж.В., керівник вокольного гуртка «Струни
серця» Мигович Н.А. разом з
учасниками ансамблю підготували проникливу музично-літературну композицію, вшанували світлу
пам’ять справжнього героя.
Тербан Олександр Васильович - народився 16 серпня 1981 року в селищі Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області в сім'ї
робітників, українець.
У
1987 році пішов у перший клас Чинадіївської середньої школи, яку закінчив у
1998 році.
У
1998 році вступив до ПТУ №8 на кухар-кондитер. У 1999 поступив до Харківського
інституту. У 2002 році закінчив навчання на заочному відділенні Українського
економічного інституту за спеціальністю «Товарознавство продовольчих та
непродовольчих товарів».
З
02.11. 2000 по 2002 рік проходив військову строкову службу у місті
Мукачеві на посаді сержанта та інструктора військового харчування.
У
2002 році закінчив підготовку кухарів в системі індивідуально-бригадного методу
навчання та брав участь в огляді-конкурсі на звання кращого кухаря Західного
оперативного командування 2002 року. Працював у ресторанах «Фараон», «Козачок»,
«Княжий» - шеф-кухарем.
У
2014 році вступив у лави ЗСУ (гірсько-піхотна бригада № 128 .)
Брав участь у АТО на Сході України в м. Дебальцево з
06.10.2014 по 30.01. 2015.
Нагороджений Указом Президента України від 23 травня 2015
року №282/2015 орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Загинув 30 січня 2015 року.
Пам'ять про нашого земляка, який відав своє життя за мирне небо над
Україною, навіки житиме в серцях рідних, близьких та знайомих йому людей.
Єдине, усім нам під силу – це мовчки віддати честь Патріоту, що поклав
найцінніше, – власне життя, – за Україну, за мир для своїх дітей і зробити все
можливе, аби пам’ять про Героя жила вічно, щоб ця жертва не була даремною. Він
злетів на небо Білим ангелом.
болючого щему про наших героїв, які навічно стали
журавлями… У хвилину мовчання всі низько схилили
голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО, зокрема випускника школи
Олександра Тербана, вшанували героїв Небесної Сотні, героїв бою під
Крутами і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність і
незалежність України
Вони по-різному проходили свій шлях.
Хтось був вже батьком, хтось чекав дитину.
Лише війна міцний залізний цвях,
Так несподівано забила в домовину.
А скільки було в кожного ідей?
Зробити хату, виростити сина.
Щодня втрачаєм мужніх ми людей.
І у скорботі плаче Україна.
Скільки ще буде цих страшнючих днів?
Коли снаряди перестануть вже літати?
Так важко нам дивитися на вдів,
А ще болючіше – як плаче в хаті мати.
Страшенно важко, що настав той час,
Коли мою країну роздирають.
Та ми, Герої, не забудем, Вас
Тому, що в нас ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
Герої не вмирають! Вони тут з
нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Ми плачемо, вони ж не
плачуть. Їхні душі горять героїчним жовто-блакитним полум’ям!
Слава Україні! Героям
слава!
Немає коментарів:
Дописати коментар