14 січня – іменини святого Василія Великого

Згідно із православним календарем, 14 січня вірянами шанується святий Василій Великий. Також день святителя Василя збігається зі Старим Новим роком.

Святий Василій Великий народився в 330 році в Кесарії (Мала Азія) в забезпеченій сім’ї вірян. Але в 14 років осиротів, при цьому встигнувши отримати гарну світську освіту. З 17 років подальше навчання святий Василій Великий продовжив у Константинополі і Афінах.

У 357 році він став адвокатом, і цього ж року був охрещений єпископом Кесарії Діанієм. Однак святий Василій Великий залишив адвокатську практику, ставши читцем у церкві. Після цього він роздав біднякам частину батьківської спадщини, яка дісталася йому. Також на ці гроші були побудовані лікарні та притулки для жебраків.

У 370 році святий Василій Великий зайняв посаду єпископа, на якій пробув десять років аж до своєї смерті в 379 році. Помер у віці 49 років. Він був твердий і принциповий, стриманий і суворий у дотриманні церковних канонів. Відразу ж після його смерті церква почала шанувати пам’ять святителя, встановивши пам’ятний день 14 січня.

Святий Василій Великий був названий «Великим», оскільки відомо безліч чудес і зцілень, здійснених завдяки його молитвам. Сила його молитов була настільки велика, що навіть тим, хто раніше відрікся від Господа, прощалися всі гріхи, якщо вони приходили з каяттям.

Також святий Василій Великий вважається покровителем східнослов’янських земель. Він мав велику шану серед слов’ян нарівні з Миколою Чудотворцем. Частина мощів святителя Василя досі перебуває в Почаївській Лаврі. Також частина його мощів зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні і у вівтарі храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.

Наші прадіди вважали, що святий Василій Великий є символом Сонця, а Маланка — Місяця, а в проміжок із 13 на 14 січня вони познайомилися і поєднали свою долю. У цей день святителю вимовляють молитву про вдалий початок будь-якої справи, щедре господарство і благополуччя.

Так, разом із церковними обрядами поєднується і народні — вранці в перший день Старого Нового року засівати будинки рідних і близьких. Така традиція супроводжується обрядовими віршами, співами, засіванням пшеницею або вівсом, що в майбутньому році принесе щастя й удачу дому.