ВІТАЮ ВАС!

Мої щирі вітання всім у блозі заступника директора з виховної роботи, учителя української мови та літератури Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мукачівського району Закарпатської області

пʼятниця, 6 травня 2016 р.

ЧорнЧорнобиль не має минулого  часу







Виховний захід до 30-х роковин аварії на ЧАЕС підготвувала педагог-організатор Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Брик Н.М. а активної  участі учнів 10-Б, 11-А, 11-Б класів. Учениця 7-Б класу Станкович Ярина виконала пісню Н.Май "Чорнобильська біда".

 26 квітня – 30-та річниця аварії на ЧАЕС – найстрашнішої екологічної катастрофи людства, наслідки якої ми відчуваємо і досі. Радіація – це слово стало загальновідомим і страшним саме у квітні 86-го. Тодішня влада намагалась приховати все про аварію на ЧАЕС, аби не було паніки. Поки у радянських ЗМІ були стислі повідомлення про пожежу на реакторі, західна преса кричала на весь світ. А небачений рівень радіації фіксували навіть у сусідніх країн.
Сьогодні згадаємо тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Дибенко, Володимир Правик, Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко... Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб із СРСР, зокрема, українців – 350 тисяч. Померло після Чорнобильської аварії 14 тисяч ліквідаторів-у країнців.
Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, а ті, що могли ніколи не народитися після 1986 року, народились, живуть і вчаться творити прекрасне.
Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Сьогодні – День пам'яті, День скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Тож запалімо поминальну свічку – свічку надії 26 квітня. Хай полум'я свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. Ми будемо жити!
Хоч минуло 30 років з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Збільшились захворювання та смертність людей, поширились дитячі захворювання. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашувати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела

Статтю взято  із сайту Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ст

Немає коментарів:

Дописати коментар