Методичні рекомендації щодо проведення уроків мужності
в Чинадіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів

заступник директора

з виховної роботи Дзямко Ж.В.

2014/2015 навчальний рік розпочався з Першого уроку «Україна – єдина країна». Логічним продовженням теми єдності народу України та цілісності її території буде розмова про мужність і героїзм в ім’я свободи, незалежності та демократичного розвитку нашої держави, – йдеться в листі МОН України від 13.08.2014 № 1/9-412.

Міністерство освіти і науки України рекомендує у навчальних закладах провести цикл уроків мужності, які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

Тематика уроків має бути присвячена мужності українських військових і добровольців, героїзму простих українців. Провідна мета уроків мужності – закласти фундамент національної ідентичності в підростаючої особистості.

Лейтмотивом уроків є любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.

Організація уроків

Під час проведення уроків мужності доцільно організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами; відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію; виступи дитячих творчих колективів; написання листів солдатам у межах Всеукраїнської акції «Лист пораненому» тощо.

Безперечно, слід використовувати виховний потенціал шкільних музеїв, творчих колективів, театральних гуртків, студій. Варто не лише використовувати наявні експонати шкільного музею, а й поповнювати експозицію новими фото- і відеоматеріалами, листами і документами, здійснювати пошукову роботу. Це дасть школярам можливість відчути свою причетність до історії рідного краю, сприятиме формуванню громадянської позиції та відповідальності.

Розкриттю емоційно-ціннісного ставлення учнів до подій, що розглядаються на уроці, сприятиме використання таких музичних творів: Т. Петриненко «Україна», І. Шамо «Україно, любов моя», В. Івасюк «Балада про мальви», М. Лисенко «Молитва за Україну», П. Майборода «Пісня про рушник» В. Верменич «Чорнобривці», О. Білаш «Два кольори» та інших.

Сьогодні сотні поранених військовослужбовців знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей. Вони мають знати, що про них пам’ятають, що вони потрібні своїй країні, своєму народові. Найбільш затребуваними серед молодих захисників Вітчизни є символічні для нашої доби речі, виготовлені власними руками сувеніри, що під силу школярам, наприклад, «фенечки» із синьо-жовтих стрічок, стилізовані чохли для мобільних телефонів із побажаннями миру та інші.

Як зазначають Міністерство освіти і науки та Міністерство оборони, допомога суспільства, дитячі малюнки, листи на підтримку поранених військовослужбовців сприятимуть скорішому відновленню їх моральних, психологічних та духовних сил, та запрошують усіх бажаючих підтримати військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань та знаходяться на лікуванні.

Готуючись до уроку мужності, педагог має розуміти, що однією з основних тенденцій розвитку виховання в сучасній школі є пошук форм «діяльного патріотизму», конструктивних проектних форм патріотичного виховання. Довгий час патріотичне виховання підмінялося монументально-ритуальним патріотизмом із поглядом, оберненим лише в легендарне минуле. Але патріотизм – це не тільки діалог з історією та культурою. Це – наше сьогодення. Це – наш сьогоднішній вибір.

Патріотизм як суспільно-історичне явище, соціально-етична цінність, складна етична якість являє собою необхідну умову подальшого прогресивного розвитку країни, держави. Патріотизм виступає як спонука, поштовх до патріотично спрямованої діяльності.

Патріотичне виховання в сучасній школі – це процес взаємодії дітей і дорослих, спрямованих на розвиток: патріотичних почуттів; патріотичних переконань; стійких норм патріотичної поведінки; патріотичної соціально значущої діяльності, придбання досвіду самостійної патріотичної громадської дії.

Суттю даного процесу є засвоєння вихованцями власного патріотичного досвіду, що дозволяє сформувати ціннісне ставлення до Батьківщини. Процес патріотичного виховання сьогодні має своєчасно реагувати на зміни соціально-педагогічної ситуації, використовувати різноманітні поєднання форм і методів педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей контингенту вихованців і соціуму.

Сучасне суспільство як ніколи відчуває потребу в моральній активності кожної особистості, здатної до прояву таких чеснот, як відповідальність, чесність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, доброзичливість, готовність допомогти іншим.

Сьогодні затребувані вміння працювати з іншими, здатність прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості й жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Сьогодні, як ніколи раніше, суспільство потребує такої моральної цінності як жертовна і діяльна любов до людей. Це вимагає виховання таких якостей особистості, як доброзичливість, прагнення здійснювати добрі вчинки; терпимість до недоліків і помилок оточуючих, здатність просити прощення і прощати, прагнення примиряти тих, хто не порозумівся, не відповідати злом на зло; людинолюбство, повагу індивідуальності особистості і думки оточуючих, відповідальність за своє рішення; чесність, правдивість, справедливість, здатність бачити свої недоліки, визнавати помилки; відповідальність, турботливість, чуйність до людей, співчуття, послух; працьовитість, дбайливе ставлення до праці іншого, бажання радувати своєю працею інших; совісність, здатність слухати «голос совісті».

Саме тому великого виховного значення набуває спілкування з волонтерами і небайдужими людьми, які прийшли на допомогу військовослужбовцям, пораненим, їх радним, а також біженцям. Такі зустрічі дозволять учням разом із дорослими (батьками, учителями) набути справжнього позитивного досвіду щодо активної реалізації власної громадянської позиції.

Важливим є оформлення класної кімнати, місця проведення уроку мужності. Варто використовувати державну символіку – Прапор, Герб, Гімн України; карти України, Європи, області, району, селища; ілюстрації краєвидів України та Закарпаття; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців, відомих людей рідного краю, героїв сьогодення; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць тощо.

Доречними в оформленні будуть слова видатних людей:

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека).

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може (Д. Байрон).

Забудеш рідний край – твоє всохне коріння (П. Тичина).

Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до вітчизни (В. Распутін).

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом (Ч. Айтматов).

Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна (І. Світличний).

Борг перед Вітчизною – святиня людини (В. Сухомлинський).

Українському народу не потрібне співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник).

Очікувані результати

Уроки мужності мають сприяти формуванню в учнів уявлення про те, що благо України, отримане великою ціною, полягає в таких чинниках:

1) державній незалежності, можливості українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя;

2) об’єднанні всіх українців незалежно від їх територіального походження, церковної належності, соціального стану тощо в одну спільноту, пройняту єдиними творчими прагненнями і патріотизмом.

Я пропоную цикл уроків мужності для учнів 9 класу, який охоплює весь період державотворення в Україні, що супроводжується героїчною боротьбою за свободу і незалежність українського народу.

  Методичні рекомендації щодо проведення уроків мужності

в Чинадіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів

у 2014/2015 навчальному році

заступник директора

з виховної роботи Дзямко Ж.В.

2014/2015 навчальний рік розпочався з Першого уроку «Україна – єдина країна». Логічним продовженням теми єдності народу України та цілісності її території буде розмова про мужність і героїзм в ім’я свободи, незалежності та демократичного розвитку нашої держави, – йдеться в листі МОН України від 13.08.2014 № 1/9-412.

Міністерство освіти і науки України рекомендує у навчальних закладах провести цикл уроків мужності, які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

Тематика уроків має бути присвячена мужності українських військових і добровольців, героїзму простих українців. Провідна мета уроків мужності – закласти фундамент національної ідентичності в підростаючої особистості.

Лейтмотивом уроків є любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.

Організація уроків

Під час проведення уроків мужності доцільно організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами; відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію; виступи дитячих творчих колективів; написання листів солдатам у межах Всеукраїнської акції «Лист пораненому» тощо.

Безперечно, слід використовувати виховний потенціал шкільних музеїв, творчих колективів, театральних гуртків, студій. Варто не лише використовувати наявні експонати шкільного музею, а й поповнювати експозицію новими фото- і відеоматеріалами, листами і документами, здійснювати пошукову роботу. Це дасть школярам можливість відчути свою причетність до історії рідного краю, сприятиме формуванню громадянської позиції та відповідальності.

Розкриттю емоційно-ціннісного ставлення учнів до подій, що розглядаються на уроці, сприятиме використання таких музичних творів: Т. Петриненко «Україна», І. Шамо «Україно, любов моя», В. Івасюк «Балада про мальви», М. Лисенко «Молитва за Україну», П. Майборода «Пісня про рушник» В. Верменич «Чорнобривці», О. Білаш «Два кольори» та інших.

Сьогодні сотні поранених військовослужбовців знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей. Вони мають знати, що про них пам’ятають, що вони потрібні своїй країні, своєму народові. Найбільш затребуваними серед молодих захисників Вітчизни є символічні для нашої доби речі, виготовлені власними руками сувеніри, що під силу школярам, наприклад, «фенечки» із синьо-жовтих стрічок, стилізовані чохли для мобільних телефонів із побажаннями миру та інші.

Як зазначають Міністерство освіти і науки та Міністерство оборони, допомога суспільства, дитячі малюнки, листи на підтримку поранених військовослужбовців сприятимуть скорішому відновленню їх моральних, психологічних та духовних сил, та запрошують усіх бажаючих підтримати військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань та знаходяться на лікуванні.

Готуючись до уроку мужності, педагог має розуміти, що однією з основних тенденцій розвитку виховання в сучасній школі є пошук форм «діяльного патріотизму», конструктивних проектних форм патріотичного виховання. Довгий час патріотичне виховання підмінялося монументально-ритуальним патріотизмом із поглядом, оберненим лише в легендарне минуле. Але патріотизм – це не тільки діалог з історією та культурою. Це – наше сьогодення. Це – наш сьогоднішній вибір.

Патріотизм як суспільно-історичне явище, соціально-етична цінність, складна етична якість являє собою необхідну умову подальшого прогресивного розвитку країни, держави. Патріотизм виступає як спонука, поштовх до патріотично спрямованої діяльності.

Патріотичне виховання в сучасній школі – це процес взаємодії дітей і дорослих, спрямованих на розвиток: патріотичних почуттів; патріотичних переконань; стійких норм патріотичної поведінки; патріотичної соціально значущої діяльності, придбання досвіду самостійної патріотичної громадської дії.

Суттю даного процесу є засвоєння вихованцями власного патріотичного досвіду, що дозволяє сформувати ціннісне ставлення до Батьківщини. Процес патріотичного виховання сьогодні має своєчасно реагувати на зміни соціально-педагогічної ситуації, використовувати різноманітні поєднання форм і методів педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей контингенту вихованців і соціуму.

Сучасне суспільство як ніколи відчуває потребу в моральній активності кожної особистості, здатної до прояву таких чеснот, як відповідальність, чесність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, доброзичливість, готовність допомогти іншим.

Сьогодні затребувані вміння працювати з іншими, здатність прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості й жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Сьогодні, як ніколи раніше, суспільство потребує такої моральної цінності як жертовна і діяльна любов до людей. Це вимагає виховання таких якостей особистості, як доброзичливість, прагнення здійснювати добрі вчинки; терпимість до недоліків і помилок оточуючих, здатність просити прощення і прощати, прагнення примиряти тих, хто не порозумівся, не відповідати злом на зло; людинолюбство, повагу індивідуальності особистості і думки оточуючих, відповідальність за своє рішення; чесність, правдивість, справедливість, здатність бачити свої недоліки, визнавати помилки; відповідальність, турботливість, чуйність до людей, співчуття, послух; працьовитість, дбайливе ставлення до праці іншого, бажання радувати своєю працею інших; совісність, здатність слухати «голос совісті».

Саме тому великого виховного значення набуває спілкування з волонтерами і небайдужими людьми, які прийшли на допомогу військовослужбовцям, пораненим, їх радним, а також біженцям. Такі зустрічі дозволять учням разом із дорослими (батьками, учителями) набути справжнього позитивного досвіду щодо активної реалізації власної громадянської позиції.

Важливим є оформлення класної кімнати, місця проведення уроку мужності. Варто використовувати державну символіку – Прапор, Герб, Гімн України; карти України, Європи, області, району, селища; ілюстрації краєвидів України та Закарпаття; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців, відомих людей рідного краю, героїв сьогодення; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць тощо.

Доречними в оформленні будуть слова видатних людей:

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека).

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може (Д. Байрон).

Забудеш рідний край – твоє всохне коріння (П. Тичина).

Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до вітчизни (В. Распутін).

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом (Ч. Айтматов).

Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна (І. Світличний).

Борг перед Вітчизною – святиня людини (В. Сухомлинський).

Українському народу не потрібне співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник).

Очікувані результати

Уроки мужності мають сприяти формуванню в учнів уявлення про те, що благо України, отримане великою ціною, полягає в таких чинниках:

1) державній незалежності, можливості українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя;

2) об’єднанні всіх українців незалежно від їх територіального походження, церковної належності, соціального стану тощо в одну спільноту, пройняту єдиними творчими прагненнями і патріотизмом.

Я пропоную цикл уроків мужності для учнів 9 класу, який охоплює весь період державотворення в Україні, що супроводжується героїчною боротьбою за свободу і незалежність українського народу.