Відкритий урок

Українська мова 10 клас

ТЕМА. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови. 

(Дидактичний матеріал за життям та творчістю Т.Шевченка)

Українська мова 10 клас

ТЕМА. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови.

Мета:                          

 Мовленнєва  (комунікативна) компетентність

 Удосконалювати вміння орієнтуватися в умовах спілкування в парах і вміти підтримувати його через роботу над побудовою усного висловлювання на певну тему в доцільному стилі й жанрі, вибираючи й поєднуючи різні типи мовлення, активізувати мовленнєву діяльність учнів. Викликати пізнавальний інтерес до вивчення творчості Т.Шевченка.

Мовна (лінгвістична)компетентність

На основі вивченого матеріалу поглибити знання учнів про частини мови; познайомити з історією вивчення частин мови, формувати вміння розпізнавати самостійні та службові частини мови в реченні та тексті; визначати відомі граматичні ознаки, повторити відомості про частини мови, їх класифікацію; дізнатися про історію вивчення частин мови та про взаємоперехід частин мови;

Лексична компетентність

Через роботу над відновленням, доповненням текстового матеріалу розвивати уміння та навички використовувати мовний словниковий запас для побудови письмового висловлювання.

Орфографічна компетентність

Шляхом опрацювання мовного матеріалу розвивати правописні вміння написання складних слів відповідно до орфографічних норм і правил; формувати в учнів навички правильного написання слів, вміння визначати орфограми і застосовувати їх в писемному мовленні;

Орфоепічна компетентність

Поглибити знання правил написання та вимови слів, застосовувати на практиці вміння озвучувати написане відповідно до орфоепічних вимог протягом роботи над темою.

Риторична компетентність

Поглиблювати навички і вміння презентувати комунікативно доцільне, змістовне, виразне висловлювання.

Інтелектуальна компетентність

Формувати інтелектуальну компетентність через роботу учнів з різноманітною інформацією,  через формування  умінь застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях.

Удосконалювати  прийоми самостійного здобуття нових знань, активізувати прийоми роботи в умовах пошуку, дослідження. Розвивати активність пізнавальних процесів у школярів.

Креативна (творча, новаторська) компетентність

Сформувати  інтерес до розв’язання будь-якої навчальної проблеми творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачаючи новизну під час розв’язання навчальних завдань; усвідомити різницю між самостійними та службовими частинами мови; розвивати логічне мислення школярів, уміння аналізувати й узагальнювати, сприяти творчій активності учнів;

Функціональна компетентність

 Сприяти виробленню вміння спілкуватися. За допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття шани і поваги до геніального сина українського народу Т.Г.Шевченка.

Обладнання:

@ підручник, навчальні таблиці,

@ казка про частини мови,

@ роздатковий матеріал,

@ індивідуальні картки,

@ таблиця «Частини мови»

@ Інтерактивна дошка, проектор, презентація

ТИП УРОКУ: урок узагальнення й систематизації набутих знань

ЕПІГРАФ ДО УРОКУ:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Психологічний настрій. Мініатюра-жарт «Прогноз погоди в школі»

Учитель. - Доброго дня, шановні учні та гості. Розпочну з прогнозу погоди. Сьогодні у нашій школі буде ясна і сонячна погода. Щоправда, на першому поверсі пройде легкий землетрус від біганини п’ятикласників. У коридорі буде мінлива хмарність з проясненнями при появі директора чи завучів. А ось у десятому класі з приходом гостей буде сонячно і тепло. Під час уроку української мови в класі буде дванадцятибальний шквал оцінок.

- Отже, учні, я надіюсь, що у вашій душі буде також сонячно, а в очах горітимуть іскорки-допитливості, і нам нічого не заважає розпочати наш урок та отримувати гарні знання. Хочу сказати, що сьогодні на нашому уроці буде присутній сам Тарас Шевченко, бо саме цього тижня ми відзначаємо чергову річницю з Дня народження Великого Кобзаря.

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ.

Учитель (Слайд) Отож, розпочинаємо. Запишіть, будь ласка, дату та тему нашою уроку «Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови.», а мета – це повторити відомості про частини мови, їх класифікацію; дізнатися про історію вивчення частин мови та про взаємоперехід частин мови;формувати вміння розпізнавати самостійні та службові частини мови в реченні та тексті; визначати відомі граматичні ознаки; формувати в учнів навички правильного написання слів, вміння визначати орфограми і застосовувати їх в писемному мовленні;усвідомити різницю між самостійними та службовими частинами мови; розвивати логічне мислення школярів, уміння аналізувати й узагальнювати, сприяти творчій активності учнів;виховувати почуття шани і поваги до геніального сина українського народу Т.Г.Шевченка.

Епіграфом я обрала дуже актуальні слова Тараса Григоровича

(Читаю напамʼять уривок) (Слайд)

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель - Учні, а для чого нам потрібно вивчати рідну мову, учити частини мови? Як ви можете це мотивувати?

(Відповіді учнів)

Учитель - Вірно, щоб бути грамотними, розумними, поповнити свій словниковий запас, правильно складати словосполучення, речення, висловлювати власні думки тощо. Адже в нашій мові дуже багато слів. І крім наявних, повсякчас народжуються нові й нові слова. Проте для опанування мови не досить знати її словниковий склад, треба добре володіти граматикою, яку ще називають Царицею наук.

- Таким чином, наша мова – це океан слів а  граматика -  мудрий господар, володар цього океану. Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших класів – частини мови.

- А який розділ мовознавчої науки вивчає частини мови? Так, вірно. Це – морфологія.

1.Бліц -опитування. (Слайд)

- Зараз у бліц-опитуванні, ви пригадаєте розділи мовознавства та що вивчає кожен з них ?

1) Фонетика. (Вивчає звуки)

2) Графіка (Букви)

3) Орфографія (Правильне написання)

4) Орфоепія (Правильна вимова)

5) Лексикологія (Лексика, значення, вживання і походження)

6) Словотвір (Способи творення слів)

7) Лексикографія (Правила укладання словників)

8) Стилістика (Стилі мовлення)

9) Фразеологія (Стійкі сполучення слів)

10) Пунктуація (Вживання розділових знаків)

11) Синтаксис (Словосполучення і речення)

12) Етимологія (Походження слів)

13) Морфеміка (Значущі частини слова)

               Перевірка домашнього завдання (підготувати повідомлення про історію частин мови, їх класифікацію)

Учитель. Молодці. Зараз перейдемо до перевірки домашнього завдання. На домашнє завдання вам потрібно було підготувати повідомлення про історію частин мови та їх класифікацію)

(Орієнтовні відповіді учнів)

Учень 1. (Андріанка) У лінгвістичній літературі єдиної точки зору на частини мови, принципи їх класифікації немає. Сучасна класифікація лексико-граматичних розрядів слів є традиційною, а сам процес класифікації слів був довготривалим і складним. Уперше докладну характеристику частин мови подає Михайло Васильович Ломоносов (Слайд) у «Російській граматиці» (1755 р.). Всі частини мови Ломоносов поділяє на повнозначні і службові. До повнозначних він відносив дві: ім’я і дієслово. До неповнозначних – усі інші: займенник, дієприкметник, прислівник, прийменник, сполучник, вигук.

Учень 2.(Галя) Олександр Христофорович Востоков (Слайд) у «Російській граматиці» (1831р.) зберігає традиційні  8 частин мови. Але він вилучив із складу частин мови дієприкметник, розподілив імена за їх значенням та формами і виділив прикметник в окрему частину мови.

Учень 3. ( Юра) Федір Іванович Буслаєв (Слайд)  у праці «Опыт исторической грамматики русского языка» (1858 р. ) відокремив від імені числівник і поділив усі частини мови на самостійні й службові, враховуючи не тільки їх лексичні значення, а й окремі граматичні ознаки. Проте Буслаєв певною мірою ототожнював частини мови з членами речення і вважав , що вони повинні розглядатися в синтаксисі.

Учень 4. (Ксеня) Олександр Панасович Потебня (Слайд) у своїй книзі «Из записок по русской грамматике» (1874 р.) піддає критиці традиційне вчення про частини мови. Наявні в мові слова вчений поділяє на дві групи:ПОВНОЗНАЧНІ ( «лексичні слова») СЛУЖБОВІ («формальні слова»). Займенники він розглядав окремо від усіх частин мови, вважаючи їх категорією вказівних узагальнюючих слів. Потебня розмежовує поняття частин мови і членів речення.

Учень 5 (Саша Г.) Цікава спроба класифікації частин мови належить Льву Володимировичу Щербі. (Слайд)  Він, розподіляючи слова за частинами мови, зважав на: їх значення, функції в реченні, зовнішні ознаки. Всі частини мови він називає лексико – граматичними розрядами. Він виділяє категорію слів повнозначних і категорію слів службових. Різницю між ними вчений вбачав у тому, що перші мають самостійне значення, другі виражають відношення між предметами. До повнозначних академік Щерба відносить: ІМЕННИКИ, ПРИКМЕТНИКИ, ПРИСЛІВНИКИ, СЛОВА КІЛЬКІСНІ, КАТЕГОРІЇ СТАНУ, ДІЄСЛОВА;у складі службових він називає зв’язку (бути), прийменник, сполучник. Окремо стоять вигуки. Л. В. Щерба перший висловив думку про необхідність виділення слів типу можна, жаль, треба, холодно, добре в окремий розряд слів, названий ним категорією стану.

Учень 6. (Крістіна) Особливу важливу роль у розвитку теорії частин мови відіграли дослідження Віктора Володимировича Виноградова, (Слайд) зокрема його книга «Русский язык». У ній уперше було включено в систему частин мови і докладно охарактеризовано категорію стану і модальні слова як самостійні лексико – граматичні розряди слів. Теорія частин мови Виноградова одержала широке застосування в наукових граматиках, вузівських курсах. У дослідженнях її послідовників вона вдосконалюється, розвивається і уточнюється.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота в парах.(на кожну парту кладу таблицю «Частини мови».

( Додаток 1)

Учитель. Отже, ми прослухали повідомлення про класифікацію частин мови, а зараз з’ясуємо якою вона є в сучасній українській літературній мові. Перед вами лежать картки, які допоможуть при відповіді на запитання.

-         Скільки у нашій мові є частин мови ?

-         На які групи діляться частини мови ?

-         Назвіть самостійні частини мови. Скільки їх є ?

-         Назвіть службові частини мови. Скільки їх є ?

-         Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?

Учитель. Який висновок ви можете робити?

Висновок.

Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) і службові  неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування.

Самостійні частини мови (їх шість:іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка).

Вигуки і звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.

Матеріал для вчителя. Модальні слова

У сучасній українській мові є чимало незмінних слів, що виражають ставлення того, хто говорить до висловленої думки. Такі слова називаються модальними. Наприклад: Було мені тоді, мабуть, років з вісім.  (виражає невпевненість мовця в реальності висловленого ним.)

Розряди модальних слів

За своїм значенням поділяються на дві групи:

1.    Модальні слова, що виражають модально-логічну оцінку висловлювання з погляду його реальності, ймовірності, прямого ствердження: безумовно, безперечно, дійсно, зрозуміло, звичайно, справді. Наприклад: Вибрала, звичайно, саме ці ролі.

2.    Модальні слова, що виражають значення можливості, впевненості, невпевненості, припущення: можливо, видно, здається, може, мабуть. Наприклад: Кожний, видно, по – своєму розуміє, що таке щастя.

Модальні слова відрізняються від повнозначних, з якими вони пов’язані своїм походженням, тим, що не мають номінативної функції. Вони не є назвами предметів, ознак, дій, станів.

Модальні слова не мають граматичного зв’язку з іншими словами в реченні, не виступають в ролі членів речення і не пояснюють інших членів речення. Проте вони виконують різні синтаксичні функції:

а) вживаються (переважно в діалогічній мові) в значенні слова-речення. Наприклад:

- А ви знаєте, що таке справжні ласощі?

- Звичайно.

б) в ролі вставних слів, які підкреслюють модальність. Наприклад: Кузьма, мабуть, ішов сам, і Василькові залишилось повернутися.

До модальних слів не належать:

1)    Вставні слова, що виражають емоційне ставлення мовця до явища дійсності: на жаль, на щастя: в ньому збилося подій на добрий місяць.

2)     Слова і словосполучення, які вказують на послідовність викладу думок, їх зв'язок, слова і словосполучення із значенням обмеження, уточнення,  пояснення: по-перше, по-друге…, крім того, зокрема, до речі, кінець кінцем.

Явища переходу однієї частини мови в іншу

-         Учитель. Українській мові притаманне явище переходу однієї частини мови в іншу. Слід відзначити, що між частинами мови різких меж не існує, і тому за певних умов слово, втрачаючи ознаки однієї частини мови, може набувати ознак іншої частини мови (черговий, майбутнє, коло, обабіч тощо)

V.СПРИЙМАННЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. - Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення: морфологічні і синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

               РОБОТА БІЛЯ ДОШКИ

Учитель. Спостерігаючи за вами, я помітила,що ви були дуже уважні і зараз хочу  це перевірити. Давайте свою увагу перенесемо на дошку.

Завдання:  Прочитати речення і визначити, до якої частини мови належить слова у реченні  (Речення заздалегідь записані на дошці або на слайді)

Текст:

Канівські гори…Зачаровано вдивлявся в них Тарас Шевченко, коли плив улітку 1859 року вниз по Дніпру. Його погляд зупинився на Чернечій горі.

(на дошці надписувати над кожним словом до якої частини мови воно належить).

Розгадування кросворду  ПРО ІМЕННИК (Слайд)

Учитель. Зараз до вашої уваги я пропоную кросворд. Відповіді запишіть у зошит.

По горизонталі.

1. Відомий письменник, автор першого українського історичного роману, друг Т. Шевченка.(К у л і ш)

2. Прізвище пана, у якого Т. Шевченко був кріпаком.(Е н г е л ь г а р д т)

3.ІмʼяТарасового діда, який розповів йому про Гайдамаччину.(І в а н)

4. Яка поема  розпочинається народною піснею “Реве та стогне Дніпр широкий” (“П р и ч и н на”)

5.Імʼя матері Т. Шевченка.(К а т е р и н а)

6. Поема, написана Т. Шевченком після заслання.(„Н е о ф і т и”)

7.Імʼя царя, якого Т. Шевченко висміяв у комедії „Сон”.(М и к о л а)

8. Який композитор написав близько  100-а мелодій на слова Шевченка?

( Л и с е н к о)

По вертикалі:

Основоположник української літературної мови –

Ш е в ч е н к о

Учитель. З’ясуємо, які морфологічні ознаки має іменник? Як називаються відгадані вами слова? Як вони пишуться?

Висновок . Іменник має морфологічні ознаки роду, числа, відмінка. Відгадані слова називаються власними : імена  пишуться з великої літери,  а назви творів - в лапках з великої літери.

   Дослідження-відновлення. (Слайд)

Відновити уривки з поетичних творів Т.Г. Шевченка, поставивши

іменники, що в дужках, у форму кличного відмінка. Усно обґрунтувати вибір закінчення.

1.              Прийми, (Бог), мою душу,/ А ти – моє тіло!

2.             (Бог мій)! (Іван)! І ти мене покидаєш?/ А ти ж присягався!

3.             (Ярема)! герш-ту, (хамів син)?/ Піди кобилу приведи,/ Подай патинки господині/ Та принеси мені води…

4.             Бач, (Оксанка), я жартую,/ А ти справді плачеш.

5.             Запиши, (Микола), / У реєстр. Нехай буде…/ Нехай буде Голий,/ Так і пиши!

6.             «Чи спиш, чи чуєш, (брат Луг)?(Хортиця)! (сестра)?»/ Загула Хортиця з Лугом: «Чую, чую!»

7.             Не буди, (Босфор): буде тобі горе,/ Твої білі ребра піском занесу,/ У мул поховаю!

Висновок. Іменники – власні та загальні назви – можуть мати в кличному відмінку однини закінчення -о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного із цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного нульового закінчення – від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса.

   Лінгвістичне дослідження з творчим завданням(Завдання  на  картках по три речення)

Перепишіть, розкриваючи дужки. Дієслова поставте в потрібній формі, визначне дієвідміну. (Слайд)

1. ( Іти) селом, плаче Катерина...

2. (Кричати) сови, (спати) діброва, зіроньки (сіяти), понад шляхом, щирицею, ховрашки (гуляти).

3. (Мовчати) гори, (грати) море, могили (сумувати), а над дітьми козацькими поганці ( панувати).

4. (Лягати) сонце за горою, зірки (засіяти)...

5. (Полюбити) чорнобрива козака дівчина. (Полюбити) - (не спинити), (піти) та й (загинути).

6. По діброві вітер (вити), (гуляти) по полю, край дороги (гнути) тополю до самого долу.

7. І знов (летіти), земля (чорніти), (дрімати) розум, серце (мліти).

8. Якби ви (вчитись) так, як треба, То й мудрість би була своя.

9. (Схаменутися) (бути) люди, бо лихо вам (бути).

Додатково. Випишіть з поданих речень 3-4 словосполучення, накресліть схеми, визначте звʼязок.

   Робота з текстом ( усно). Яка помилка допущена в тексті ? Замінити слово «Тарас», де це потрібно, іншими словами з довідки. ( Текст спроектований)

У ранньому дитинстві в Тараса виявився хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою Тарас розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, Тарас  навчався в трьох церковних малярів, але вони не виявили в Тараса здібностей. Вечорами й ночами, виконавши всю загадану роботу, Тарас потай брав книжки з панської бібліотеки і читав, читав… Уява переносила Тараса в невідомі світи, і Тарас забував про своє гірке життя. Незабаром Тарас і сам почав складати вірші.

Відповідь. У ранньому дитинстві в Тараса виявився хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою він розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, хлопчик  навчався в трьох церковних малярів, але вони не виявили в нього здібностей. Вечорами й ночами, виконавши всю загадану роботу, Тарас потай брав книжки з панської бібліотеки і читав, читав… Уява переносила малого в невідомі світи, і він забував про своє гірке життя. Незабаром Тарасик і сам почав складати вірші.

- Яку роль виконують займенники у нашій мові?

   Робота з текстом (слайд). ЧИСЛІВНИК. Випишіть числівники разом з іменниками у тому відмінку, в якому вони вжиті в тексті. (Слайд)

Тарас Шевченко

Геніальний поет, художник, борець за соціальне і національне визволення України Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях , тепер Черкаської області.

Коли малому Тарасові минуло 9 років, померла мати, а згодом , через 2 роки, хлопець залишився круглим сиротою. У 16 років юнак виїхав з України. На чужині він пройшов важкий шлях від кріпака-козачка в панських покоях до безправного солдата Орської фортеці, де відбував заслання упродовж 10 літ - від 1847 по 1857 роки, а до того безправний кріпацький син сягнув вершин світової слави.

1840 року вийшов у світ "Кобзар" Тараса Шевченка, перша збірка віршів митця, яка містила 8 поезій, проте "Кобзар" став епохальним явищем в історії української літератури, культури, становлення літературної мови.

У 1861 році Тарас Шевченко уклав першу в Україні читанку для учнів недільних шкіл"Букварь южнорусский".

Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. За заповітом був похований 22 травня, через 2 місяці після смерті, на Чернечій горі біля Канева.

Завдання:

Прочитати текст згідно з правилами української літературної вимови. Пригадати, яка частина мови називається числівником? Як можна довести, що числівник - самостійна частина мови? Знайти у тексті числівники, поставити до них запитання. На які дві групи поділяються числівники? Наведіть приклади з тексту. Яким членом речення може бути числівник? Наведіть приклади.

Слово вчителя

У своїх поетичних творах Т.Г. Шевченко часто використовує число три. Наприклад, збірка «Три літа», поезія « Ой три шляхи широкії», назви розділів поеми-містерії  «Великий льох» - «Три ворони», «Три лірники», Як ви думаєте,чому?

Учні висловлюють свої міркування.

Учень 1 (Даша) 3(три)- основа життя і мислення. Грецький філософ і математик Піфагор вважав це число досконалим, бо воно виражає початок, середину, і кінець.

Учень 2. (Саша Б) У давнину люди вважали, що на трьох китах тримається Земля. На середньовічних малюнках можна побачити велетенських китів, які тримають на спинах земну таріль. Згодом вислів почав означати три основні засади чогось.

Учень 3.(Сашка К) Число три є у прислів’ях,приказках та афоризмах різних народів. З євангельської притчі походить вислів" Друг, який відрікся тричі"(йдеться про апостола Петра, який упродовж короткої літньої ночі тричі відрікся від свого Учителя). Сучасне значення - людина, дружба якої не витримала випробувань.

Учень 4. (Віка) З давньогрецьких міфів походить вислів три гарпії . Гарпій зображали крилатими істотами з дівочими головами й пазурами на руках і ногах(переносно гарпія-зла жінок). У римлян три грації( у греків - три Харити)- богині краси, радощів, жіночої привабливості(ці) прекрасні дівочі постаті, відомі ще з ІІІ ст.. до н.е., нині є символом краси, витонченості, досконалості людини) Богині, яких завжди згадували разом, - три мойри (старі жінки,які відповідали за людське життя: одна-пряла нитку життя, друга - проводила через усі випробування, третя - обривала її).

Учень 5. (Габріела) Слід також згадати, вислів "третого не дано" , що став крилатим у сучасній логіці. Слов’яни здавна поклонялися Трибогу - верховному богу неба і світла, Трояну - богу місяця, ночі й будівництва, який навчив людей теслярства і різьбярства, а вночі був володарем трьох стихій - неба, землі та підземелля.

Учитель. Дякую за змістовні відповіді. Крім цього, є :

-                    три образи Бога - Трійця;

-                    у просторі три виміри;

-                    три часи: теперішній, минулий і майбутній;

-                    у мові три граматичні особи (1-ша,2-га,3-я), три граматичні роди( чоловічий , жіночий та середній);

-                    у математиці площина визначається трьома точками.

   Гра „Шифрувальник” (дати відповіді на запитання, використовуючи числівники).( Слайд)

§     1. Скільки дітей було у сімʼї Григорія Шевченка? (6)

§     2. У якому віці померла мати Тараса? (39 р.)

§     3. Скільки років було Тарасові, коли він залишився круглим сиротою? (11)

§     4. У скільки років він отримав вольну? (24 р.)

§     5. У якому році вийшов у світ „Кобзар”? (1840)

§     6. Скільки років Т. Шевченко пробув на засланні? (10)

§     7. У якому віці великий Кобзар пішов із життя? (47р.)

§     8. Скільки картин намалював Шевченко? (835)

Додатково.  Запишіть числівники словами. Провідміняйте їх, поясніть правила відмінювання кількісних числівників.

   Записати текст, знайти прикметники, визначати синтаксичну роль.  

О думи мої ! О славо злая!

За тебе марно я в чужому краю

Караюсь, мучуся … але не каюсь !

Люблю, як щиру, вірную дружину,

Як безталанную свою Вкраїну!

   Виписати словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

Німії, подлії раби.

Капрала п’яного ! Не вам,

В мережаній лівреї,

Донощики і фарисеї,

За правду пресвятую стать

І за свободу. Розпинать

А не любить  ви вчились браття!

-         Пропоную переглянути  та уважно прослухати відеоролик, виписати службові частини мови. (Якщо школярам важко це зробити на слух, вони отримують картки – опори з текстом поезії.)

-         Для чого служать службові частини мови.

(відповіді учнів)

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 - Скажіть, будь ласка, про що ми дізнались сьогодні на уроці?

- Як ви зрозуміли епіграф до нашого уроку?

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?

- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?

- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

(Відзначити роботу класу, визначити найактивніших учнів, виставити оцінки )

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати творчу роботу «Тарасовими стежками», зробити морфолого-синтаксичний розбір одного з речень.

Учитель. На завершення уроку, мені хотілося б згадати слова Богдана Ступки. Він мені дуже імпонує, як актор, та й взагалі, як просто людина.

Людство повинно пам’ятати тих, хто боровся за майбутнє України.

Богдан Ступка

Тож пам’ятаймо Шевченкове слово, величаймо його спадщину, бо він - геніальна постать в українській культурі, яка об’єднує Захід і Схід, Північ і Південь, не тільки нашої Батьківщини, а й усього Світу.

Т.Г.Шевченко – український поет, наша святиня, національна гордість, тож звертаюся до вас словами М. Степаненка: «Читайте українську класику, поставте на покуті «Кобзар» Шевченка, поважайте себе, люди добрі, затямте, що ми українці».