19 серпня – Преображення Господнє

"Преобразився Ти на горі, Христе Боже,
показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було.
Нехай засяє і нам грішним світло Твоє присносущне.
Молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі".

19 серпня віряни святкують одне з дванадцяти найбільших свят -  Преображення Господнє.

Божественну літургію у Чинадіївській Свято-Миколаївській церкві звершив її настоятель отець Юрій Синевич. У своїй проповіді  він наголосив, що Преображення Господнє — це одна з найбільш знаменних подій в земному житті Ісуса.  Христос протягом свого земного життя показав себе людиною. Хоча, незадовго перед своїми страстями, Спаситель у події Преображення на горі Тавор проявляє Свою божественність. Господь прагнув показати учням своє божество, щоби зміцнити їхнє духовне життя, коли настануть часи страждання, розп’яття і поховання. Подібно, людина у житті падає під тягарем гріхів і встає за допомогою особистого преображення, набуваючи глибокий досвід Бога. Досвідом Бога називаємо покликання до святого і праведного життя і мудру передачу його іншим людям. Христос показав на горі Тавор, як має сяяти праведне життя людини, перемінене силою таворського світла, незалежно від тих чи інших обставин життя.

По завершенні Літургії було звершено чин освячення плодів нового врожаю. Благословення плодів цього дня – це подяка Богові, адже все творіння є даром Творця нашого.

Православна Церква згадує сьогодні подію, описану в Євангелії: Іісус Христос, піднявшись із трьома найближчими учнями на високу гору, явив їм Свою Божественну славу. Учні побачили пророків Мойсея та Іллю, які бесідували з Іісусом, та почули голос із хмари, що охопила їх: “Це є Син Мій улюблений…”

 ФОТО

Цікаво знати

Свято Преображення Господанє, Спаса нашого Ісуса Христа, встановлене у пам'ять преображення Ісуса Христа перед  учнями на горі, як вважається, Фавор, про що розповідають три євангелисти - Матвій, Марко і Лука. Всі три синоптичних Євангелія містять дуже подібні описи Преображення. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп'яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів - Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: "Петро та приявні з ним були зморені сном". Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений яскравим сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим від снігу і блищав, як світло. Поруч з Ним стояли два найшанованіші старозавітні пророки - Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід.

Далі Євангеліє оповідає про те, що співрозмовників осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: "Це - Син Мій улюблений, Його слухайте". Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: "Встаньте, не бійтеся". Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді.

Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум. Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили, - до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.

Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність їх - за натхненням, проводом і участю Божого Святого духа - духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити всю повноту того Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не спіткнулися й не похитнутися у вірі в часі різних випробувань та неочікуваних змін обставин і ситуацій.

На Сході до початку серпня поспівають злаки й виноград, які християни приносять у храм для благословення на подяку Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю. Частину врожаю у перші століття християни жертвували в храм для здійснення Таїнства Євхаристії (Святе Причастя). Стародавній звичай освячувати плоди походить з VIII століття. У  народній традиції Преображення називається Другим, або Яблучним, Спасом, бо в цей день освячують яблука - найпоширеніший плід на Русі.

Спеціально до цього дня яблука везли цілими возами, і кожен більш-менш заможний чоловік вважав своїм обов'язком роздати плоди бідним і хворим. До цього дня, згідно традиції, не належало їсти яблука і всі городні овочі, крім огірків. Починаючи з цього дня, дозволяється їсти яблука і фрукти, які освячують наприкінці святкової Літургії.

Милосердний і преблагий Господь Ісус Христос прийшов у цей світ, аби докорінно й благодатно змінити та зцілити, благословити, преобразити й освятити буквально всі сфери й аспекти людського життя-буття. Або, як Він Сам про це наголосив, "Я прийшов для того, щоб ви мали життя, і щоб подостатком мали", й, при цьому, "щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша була повною" (Ін.10:10; 15:11).

Причому, Він бажає це почати робити в житті будь-якої людини не колись там, у далекому майбутті, а практично вже тут і зараз. І тільки від нас, людей, цілковито залежить, чи ми, кожен особисто, погодимося та - в щиросердному покаянні і смиренні, благоговінні та з глибокою подякою і довірою - дозволимо та допоможемо Йому це чинити. Тобто, приймемо і, зрештою, матимемо цей чудовий і безцінний, але ніяк не заслужений нами Божий дар. Чи навпаки: легковажно знехтуємо або навіть пихато-гордовито й свідомо, проте абсолютно безвідповідально, відкинемо його. І, зрозуміло, що з усіма тими логічними наслідками, що з цього нашого вільного вибору неминуче випливають

Нехай Господь допомагає кожному з нас, благословить працю наших рук, і дає нам можливість дожити і до наступного разу, щоб на наступний рік принести ці плоди, і вкушаючи їх, ми завжди пам’ятали, чиї це плоди, чий це дар, і кому ми повинні бути вдячними за нього.

З Інтернету