ЖІНКИ-МИРОНОСИЦІ, ЛЮБІ, ДОРОГІ МАТЕРІ, ЗІ СВЯТОМ ВАС

У третю неділю після Пасхи християни прославляють Святих жон-мироносиць. Жінок, які, не злякавшись варти, пішли до гробу Господнього, щоб здійснити обряд поховання. Вони першими дізналися про Воскресіння Христове.  Церква вшановує святих жон, насамперед, за велику любов до Спасителя, за самовідданість і відданість Христу, за безстрашне служіння Йому до самого Хреста. Ось вже майже дві тисячі років служать жони-мироносиці прикладом всім тим, хто чує в своєму серці цю звістку, хто приймає Іісуса Христа Своїм Спасителем, хто вирішує слідувати за Ним по шляху, що веде до спасіння душі. Церква закликає сучасних жінок наслідувати їх духовному подвигу, жити за заповідями Божими, прославляти Бога добрими справами, нести високе служіння жінок-берегинь родинного вогнища, жінок-матерів, що дивляться на своїх дітей як на благословення Боже і найкращу свою прикрасу.

У Чинадіївській Свято-Миколаївській церкві 12 травня теж прославляли жінок-мироносець. На кожній Літургії до вірян зі словом проповіді звертається настоятель храму. Сьогодні отець Георгій розповів, що  третя неділя за церковними канонами після Великодня у християн східного обряду вважається жіночим днем, присвяченим пам’яті Святих жінок-мироносиць (жон-мироносиць). Духовний подвиг цих жінок, що супроводжували Господа на його шляху від Галілеї до Голгофи, їх жертовна любов та самовіддана допомога Спасителю і Його апостолам, є яскравим прикладом віри, вартим наслідування. Страшна картина розп’яття Христа змусила розбігтися всіх учнів. Лише Іоан Богослов і жінки-мироносиці залишалися поруч із Учителем до останнього подиху Його на Хресті.

Велика духовна сила і відданість Спасителеві зробили їх гідними першими почути від ангелів вість про Його Воскресіння. Прямуючи до Гроба Вчителя свого, щоб помазати тіло Його миром за юдейським звичаєм, жінки-мироносиці стали першими, перед ким з’явився воскреслий Господь. Великодні пісні згадують їх як “апостолів для апостолів”, бо саме ці самовіддані жінки донесли до них звістку про Воскресіння Христа. Після Вознесіння Спасителя жінки-мироносиці нарівні з учнями-чоловіками проповідували по світу Євангеліє. Цей факт надає право називати їх “рівноапостольними”.

Священик розповів наскільки важливим був подвиг жон-мироносиць,  наголосив на тому,  як ми в сучасному світі можемо уподібнюватися їм. Сказав про те, що шлях жінок-мироносиць – це найпряміший шлях слідування за Христом, за яким повинні прямувати всі віряни, які бажають почути благу звістку про спасіння своєї душі.

 Отець Георгій привітав усіх жінок з цим чудовим святом, а також Святом Матері, які сьогодні відзначається в Україні, побажав їм бути берегинями сімейного вогнища і пам’ятати про те, що без жіночої любові всі відчувають себе осиротілими. Побажав миру, добра, любові і многих благословенних літ життя. 

Які саме жіночі постаті асоціюються з жінками-мироносицями, хто ці самовіддані особи?                               

Марія Магдалина. Ім’я цієї жінки з галілейського міста Магдали відомо всім християнам. Страждаючу від тяжкої хвороби Марію зцілив Ісус Христос. Жінка, позбавлена від семи злих духів, що впливали на її життя і здоров’я, була дуже вдячна своєму Спасителеві. З того моменту вона супроводжувала Його, служила Йому з любов’ю і відданістю. Саме Марія Магдалина разом з Богородицею біля хреста оплакувала страждання Господа. Вона стала свідком поховання тіла Ісуса Йосифом Аримафейським і Никодимом. Її туга була настільки великою, що вона ще вночі вирушила до гробу,  де отримала вість проВоскресіння. Марія Магдалина стала першою людиною, до якої підійшов воскреслий Спаситель.

Марія Клеопова. Двоюрідна сестра Діви Марії і мати апостола Якова-молодшого, названого брата Господнього по плоті. Марія Клеопова – дружина одного з учнів Ісуса Клеопи.

 Саломія. Також мала родинні зв’язки з Божою Матір’ю. Її синів, Якова та Іоанна, одними з перших Христос покликав до апостольського служіння. Саломія разом з синами супроводжувала Господа, служила йому, була присутня під час знакових подій у Його житті на горі Фавор та в Гефсиманському саду. Вона спостерігала за похованням Ісуса і була серед тих жінок, що принесли аромати до гробу 

Іоанна. Дружина урядника царя Ірода. Була таємною послідовницею Христа, подорожувала за ним слідом, і також однією з перших почула про Воскресіння Господа.

Сусанна. Про життя цієї благочестивої жінки мало що відомо. Сусанна, одна з жінок, що невідступно слідували за Вчителем.

Марія і Марфа. Сестри Лазаря, якого Господь воскресив. Достовірно не відомо, чи ходили вони до гробу. Але ще до усіх цих подій радо приймали Ісуса у себе вдома, піклувалися про нього і уважно слухали кожне Його слово 

В усі віка, від початку зародження християнства жінки ставали прикладом духовної міці і стійкості, що не завжди могли продемонструвати чоловіки. Протягом усієї історії існування вчення Ісуса, саме вони продовжували таємно відвідувати храми, намагалися виховувати дітей у вірі. Жінки не відреклися ні від своїх чоловіків-пастирів, ні від Христа, і самовіддано крокували поруч з ними в далеких засланнях, безстрашно приймали свою долю у в’язницях і таборах. Шануючи жінок-мироносиць, ми повинні зрозуміти, що віра – потужний стимул життя. Саме вона додає стійкості в скрутну годину, відкриває нові резерви у готовності прийняти муку і страждання за Господа Нашого. Віра – повинна стати головним мотивом життя, визначати слова і думки, вчинки та емоції. Віра допомагає лише тоді, коли не є примарою, неспроможною спрямувати людину на праведний шлях.