Декада української мови та літератури – день сьомий.Загальношкільний захід «Я вибрала долю собі сама…»

19 березня  учитель української мови та літератури Брик Наталія Михайлівна провела загальношкільний захід з учнями 8-В, 11-А, 11-Б класів, приурочений черговій річниці з дня народження відомої української поетеси  Ліни Костенко на тему: «Я вибрала долю собі сама…»

Метою заходу було осмислити творчу долю Ліни Костенко, відкрити її світосприймання та уподобання, розвивати дослідницькі вміння і навички, творчу уяву, підвищувати творчі здібності, сприяти естетичному розвиткові школярів.

Учні розповіли, що  доля Ліни Костенко прозирає крізь вірші, поезія є її долею, тут  уже важко щось одне виокремити. Вкрай малослівна щодо себе самої, вона залишає нам право побачити у віршах відблиск свого життя, високих почуттів, тяжкої  письменницької  праці. ЇЇ  біографія  наче вписана у творчість, інкрустована у поезію.

Приємно, що з уст дітей лунали поезії великої поетеси, яка пише серцем  та душею, бо її твори проймають до живого.

Ліні Костенко судилося  стати в українській літературі 1960-1980-х років «цитаделлю духу». Безкомпромісність – ось пароль її поезії. Неповторність – ось друге з ключових понять, смислових знаків волелюбної музи  Ліни Костенко.

Ліна Василівна і як поет, і як  жінка – просто  бездоганна.  Вона – Поет. І ніякі ідеологічні віяння та виливи не руйнують її внутрішній стрижень..

«Життя іде і все без коректур».

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Ліна Костенко – це Ліна Костенко. Це дійсно чистий Поет. Чистота її поезій і чистота її  духу  вражає. Це поет на всі часи. 

ФОТО