Кожен день - великий. Історія, звичаї, традиції і прикмети Страсного тижня

Напевне, у житті кожного християнина нема більш значимого тижня, більш важливого, як тиждень перед Світлим Воскресінням - Страсний або Великий тиждень. Уся історія християнства, головні її віхи і головні посили відображає цей тиждень, під час якого ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя, Його страждання і Його смерть. Осмислюючи  Страсті Христові - зраду Іуди, Тайну вечерю, Молитву Спасителя у Гетсиманському саду, ми й називаємо цей тиждень Страсним. 

У ці дні ми особливо замислюємося над болючим засудженням судом Синедріону Сина Божого, про неправедний суд над Ним у Пілата, про Його страждання, гоніння, розп’яття та хресну дорогу. Усе земне життя Спасителя має бути цього тижня - як на долоні, щоб зробити висновки, щоб зміцнитися у вірі й у власних силах, навести лад у думках і помислах.

А Великим цей тиждень називається, бо Христос, добровільно сходячи на Хрест, довів нам, що любов є, що життя вічне і що людство врятоване.

"Тяжко страждає душа моя, аж до смерті" - передає Святе Письмо слова Сина Господнього, а ікони - його тяжкий, але усвідомлений шлях. Тому кожен християнин розуміє, що його шлях - хресний, що треба нести свій хрест без нарікань і йти за Христом. 

Цей тиждень починається і завершується великими святами - Вербною неділею і Світлим Воскресінням - що свідчить про те, що яким би тяжким був шлях, але якщо він осмислений, якщо на ньому головне - це любов, він усе одно буде щасливим.

 Кожен день Страсної седмиці супроводжується історіями з церковних літописів, розповідями дослідників народної старовини, підкріплюється прикметами, прислів'ями і приказками, які пройшли шліфування в народу протягом століть.

Страсний понеділок

Перший день Страсної седмиці - день повного занурення в роздуми про життя Христа. Церква радить християнам прожити цей день зі своїм Спасителем -співподорожувати з Ним, вивчити Його шлях і пережити його, відмовитися від насолод, до мінімуму звести їжу і мирську суєту.

 Цього дня служиться молебень, з якого починається мироваріння. Миро - це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Це святиня, яка зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз на рік - з понеділка по середу Страсного тижня, а в четвер освячується.

Господарі у Страсний понеділок прибирають дім і обійстя, готуючись до свята: миють, чистять, підмітають двори, фарбують.

 У понеділок віруючі їдять сирі овочі та фрукти, а також хліб, мед і горіхи. За стіл сідали один раз на добу - ввечері.

Страсний вівторок

У Страсний вівторок християни згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.

Цей день також присвячений прибиранню, пранню, прасуванню. Якщо дозволяла погода, господині виносили на вулицю все, що треба просушити, витріпати, а також готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали город, прибирали обійстя, заготовляли дрова для випікання пасок.

З їжі також, як і в понеділок, дозволено сирі фрукти та овочі, мед, горіхи та хліб. І також - раз на день.

Страждальна середа

Середа - ще більш складний день у православних - день, коли віддали Ісуса на страждання і смерть: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя.  

Господарі у середу намагалися завершити найважливіші роботи: прибрати оселю й навколо неї, позагрібати город і підготувати його до весни. Господині розчиняли тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували барвники тощо, хлопці ж прибирали подвір’я.

 Також в цей день готували свічки, які захищали сім’ю від хвороб.

Їли цього дня також хліб, овочі та фрукти, холодну сиру їжу без олії.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем - Великі четвер, п'ятниця та субота.  

Чистий, Страсний, Живний четвер

У четвер у церкві читається Євангеліє, віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових - євхаристії. Великої сили цього дня набувають свічки, принесені з церкви. Вони цілий рік захищатимуть будинок від пожеж. Страсною свічкою випалюють хрест на одвірку над входом до хати і зберігають її до наступного Страсного четверга.

У четвер починаються приготування власне до Великодня. За традицією, ще на світанку всі - і дорослі, й малі - мають помитися, щоб весь рік бути при здоров'ї і в гарному настрої. Здавна робили це біля ставків, озер, або й біля криниці. Для дівчат існувало багато примовок, але кожна могла своїми словами попросити у водиці ще більшої вроди. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості.

·                     До Чистого четверга оселя має бути вже чисто прибрана, уквітчана вишитими рушниками, сплетеними серветками та іншими прикрасами для дому, які вміють робити господині.

·                     Ще в цей день господарі запікали в печі сіль, яка очищала від погані, а також набувала унікальних цілющих властивостей.

·                     У Чистий четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки, сувеніри, подарунки.  

·                     У цей день починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини окремо, і одну велику - для всіх.  

У народі вважалося, що в цей день душі праведників повертаються на землю, щоб справити «Мертвецький Великдень». Уночі в церкві в цей день можна побачити померлих священиків і парафіян.

У цей день можна їсти гарячу рослинну їжу з олією двічі на день.

Велика п'ятниця

 Це - найскорботніший день, день жалоби на спомин про страсті й смерть Христа, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, розплатившись за людські гріхи. У суботу тіло Спасителя "перебувало в труні", але душею Він зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуте Духом безмежної любові і милосердя до людського роду, до нас, грішних. 

 Головною у церковному обряді є Плащаниця - болюча історія спасіння роду людського.

"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

Православні особливо ставляться до Плащаниці - з безмежною любов'ю і пошаною. У Велику п'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці, віддаючи три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

 У народі вважається, що у Велику п'ятницю найкраще фарбувати яйця, пекти паски. Перед початком роботи господині повинні прочитати "Отче наш", попросити благословення і приступати до готування.  

·                     Цього дня християни строго постять, особливо набожні загалом нічого не їдіть аж до самої неділі.

·                     Не можна  співати й веселитися. 

·                     Не можна нічого садити, загалом працювати в землі - нічого не приживеться. Не треба в п'ятницю сушити білизну, бо тоді на ній можуть з'явитися червоні плями, схожі на кров.  

Велика субота

У Велику суботу треба готувати Великодній кошик. Так повелося, що у кожній родині є для цього спеціальний, свій кошик, у якому освячують паски та скоромні страви на Великдень, його називають дарником. А ще спеціально до Великодня господині мають вишитий рушник, яким прикривають усі смаколики святкового кошика - пасочки, писанки і крашанки, ковбаси, масло, сир, сало, хрін, сіль, часник, свічку. 

Вся велика субота присвячувалася великоднім стравам - пекли паски, фарбували яйця, робили писанки. Господарі прикрашали будинок до свята і готувалися до Всеношної. Цієї ночі не бажано спати взагалі, бо якраз цієї ночі ходить щастя. А ще всю ніч  горить світло - і в хаті, і на вулиці.   

Велика субота - останній день Великого посту. За церковним статутом, бажано в суботу, як і в Страсну п’ятницю, утримуватися від їжі по максимуму: їсти лише хліб і пити воду. До того ж, не зважаючи на те, що Великдень настане вже опівночі, святкова трапеза дозволяється тільки вранці.

У Велику суботу, звичайно, не копаються в городі, не прибирають (тільки прикрашають квітами, сувенірами тощо) будинок, не перуть,  не займаються рукоділлям, уникають веселощів і розваг.

Отож, у  Страсну суботу ми закінчуємо підготовку до Великодня, обов’язково ввечері йдемо до церкви, щоб освятити їжу в кошиках і відстояти святкову Всеношну.

Не робити цього в Страстний тиждень!

·                     Звичайно, цього Великого тижня не можна лаятися, сваритися, з'ясовувати стосунки і ображатися. Треба присвятити максимум часу своєму духовному світу, покаянню й очищенню. Нехай віра, благодать і любов наповнять душу і думки - насправді це найголовніше у великій підготовці до Світлого Воскресіння.  

·                     Не можна відмовляти в проханнях - вважається, що прохання ближнього цього тижня йдуть від самого Бога.  

·                     Серед найголовніших заборон на Страсному тижні – найсуворіший піст.

І от, коли душа і тіло готові прийняти радість Спасіння, приходить Велика неділя - Світле Христове Воскресіння.

Це - найважливіша подія духовної історії людства, те, що нас найбільше об'єднує. Через Христове Воскресіння ми відкриваємо для себе вічне життя, ми віримо в безкорисливу, справжню любов,  віримо в перемогу життя над смертю і в перемогу загалом.

Ми вітаємо один одного словами "Христос Воскрес!" та відповідаємо "Воістину Воскрес!". І ці слова ехом розносяться світлим ранком Воскресіння і наповнюють кожного непереборною вірою в те, що так і є, що наша віра недаремна. Бо Христос воістину постав із мертвих!

Христос Воскрес!