Родинне свято в 5-Б класі 

«Моя сім’я, моя родина»

«Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина.

Мільйони різних «я», а разом – Україна».

16 березня  Дзямко Ж.В. - ЗДВР Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель української мови та літератури в рамках тижня української мови та літератури провела з учнями 5-Б класу родинне свято «Моя сім’я, моя родина».

Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Синай, були висічені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

Мета заходу — зачерпнути водиці із джерела роду нашого, звернутися до народної мудрості, вчитися по ній шанувати батьків своїх, що життя нам подарували, і рідну землю, до якої приросли корінням.

Є скарби, заховані в землю, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам’ять роду, його звичаї, традиції, прадідівська молитва любові і доброти, прощення і прагнення до кращого життя, що віками лине у зоряне небо предків і кожен раз повертається через небесні ворота до новонароджених душ - дітей.

Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає сім’я, родина. Це – найдорожче для кожної людини. “З родини йде життя людини”, “Без сім’ї немає щастя на землі”- говорить українська народна мудрість.

Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

“Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти”, — каже народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню.

Шанувати своїх батьків – це один з найсвятіших обов’язків людини.  Великий український поет Т.Г.Шевченко писав:

І чужому научайтесь і свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває, того Бог карає

Шанувати – це значить любити їх, турбуватися про них, допомагати їм.

Дякую моїм юним вихованцям за щирість слів, сказаних в адресу найрідніших людей.

А вас, дорогі мої  друзі, я закликаю :

Приїжджайте частіше додому.

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави,

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Пригадайте дитинства стежини.

Поцілуйте батьківські сивини.

Зачерпніте водиці з джерельця.

Прихилітеся серцем до серця.

Бо не вічні ні батько, ні мати.

Завтра можете їх не застати

Щоб не мучила совість потому –

Приїжджайте частіше додому.

РОДИННЕ СВЯТО Фото